ОБИДВА, ОБИДВІ, ОБОЄ

Мене цікавлять збірні числівники обидва, обидві, обоє. Розкажіть про них докладніше. Обидва вживаємо для позначення чоловічого та середнього роду – “і той і цей”, “і те і це”, “і один і другий”. По обидва боки вулиці, в обидва кінці, обидва вуха. Числівник обидві поєднується з іменниками жіночого роду в значенні “і та і ця”, “і одна і друга”. Обидві руки, обидві половинки дверей. Обоє не пов’язане з певним граматичним родом. “Обоє рябоє” (приказка), “Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє” (Леся Українка). У непрямих відмінках форми однакові для всіх трьох родів. Незрідка це слово означає подружню пару. Наприклад, у Коцюбинського: “Обоє вони, і чоловік, і жінка, не були людьми лихими”. З іменниками, що виступають лише в множині, обидва, обидві та їхні форми не вживаються. Неправильно: біля обох воріт. Треба: біля цих і тих воріт. При іменниках чоловічого й середнього роду та слові обидва прикметники переважно мають форму родового відмінка множини. Обидва високих на зріст юнаки. Обидва новеньких відра. При іменниках жіночого роду – форма називного відмінка множини. Обидві маленькі дівчинки.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик») 

ОБЛИШИТИ, ПОЛИШАТИ →← ОБЖАЛУВАТИ

T: 0.091593988 M: 3 D: 3