НЕПРОМИНУЩИЙ, НЕМИНУЧИЙ, НЕМИНУЩИЙ

неминучий – неминущий Часом їх взаємозамінюють. Цього робити не слід, адже лексеми виражають неоднакові поняття. Неминучий – якого не можна уникнути, обійти; який обов’язково має настати, відбутися, чого не обминеш; певний, очевидний; неодмінний. Нове підвищення цін неминуче. “Зачав Василько плакати. Віщував, що бійка неминуча” (Лесь Мартович); “Як на неминучу смерть, виряджалися селяни до волості” (Андрій Головко). Неминущий – який ніколи не минає, не втрачається, не забувається; вічний, постійний. Неминуща слава. “Є, одначе, у минулому щось таке, що хочеться назвати неминущим, вічним” (Олександр Довженко); “Без наявності найширшого синтезу годі створити образ великої узагальнювальної сили і неминущого невичерпного змісту” (Андрій Малишко) Письменники та публіцисти ще полюбляють лексему непроминущий, але вона поки що не прижилася в нашому мовленні.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик») 

НЕПРОСТИМА →← НЕПРИМИРИМІСТЬ

T: 0.065600985 M: 3 D: 3