НЕОРДИНАРНИЙ, ОРИГІНАЛЬНИЙ

неординарний – оригінальний Перше слово – книжне, вказує на те, що якийсь факт, подія, явище вирізняються з ряду інших своєю непересічністю. “Неординарні прикмети року”, “Сприяли вихованню людей неординарних, цікавих” (з газети). Близький до нього за змістом прикметник оригінальний, себто незвичайний, самобутній. Ця лексема більш поширена, й хоч вона теж іншомовного походження, проте не має такого виразно книжного звучання, як неординарний. Сполучуваність її з іменниками різноманітна: оригінальна людина, оригінальний національний митець, оригінальне художнє оформлення тощо. Оригінальними називають також речі, створені самостійно, без наслідування відомих зразків. У цьому значенні слово неординарний вживати не можна.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик») 

НЕПІЗНАНИЙ, НЕПІЗНАННИЙ, НЕПОЯСНЕНИЙ, НЕПОЯСНЕННИЙ, НЕЗНИЩЕНИЙ, НЕЗНИЩЕННИЙ, НЕЗДОЛАНИЙ, НЕЗДОЛАННИЙ, НАТХНЕННИЙ, НАТХНЕНИЙ, НЕЗДІЙСНЕНИЙ, НЕЗЛІЧЕНИЙ, НЕЗЛІЧЕННИЙ, НЕДОЗВОЛЕНИЙ, НЕДОЗВОЛЕННИЙ, НЕДОТОРКАНИЙ, НЕДОТОРКАННИЙ, →← НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА, ТЬ, ТИ, ІНФІНІТИВ, ЯК ТВОРИТЬСЯ ІНФІНІТИВ?

T: 0.075363987 M: 3 D: 3