search
- Є І Ї А Б В Г Д Е Ж З Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я 
БІК, СТОРОНА
Відомо, що вживання близьких за значенням іменників бік і сторона пов’язане з певними труднощами. “Уроки...” про це вже писали. Але частково й розрізнено. А може, присвятити названій темі окремий розділ? Будь ласка. За спостереженням авторів посібника “Культура мови на щодень”, синоніми бік і сторона взаємозамінні не в усіх значеннях. Перший з них уживають тоді, коли говорять про правий чи лівий бік, указуючи на якусь частину тулуба від плеча до стегна, приміром: “Єремія повернувся на другий бік, розплющив очі, а перед ним, неначе серед темної горниці, знов блиснули такі пишні, такі палкі очі, про які тільки в казках розказують” (Іван Нечуй-Левицький). Це значення слова лягло в основу прислів’їв і приказок: “Болить бік дев’ятий рік, та не знаю, в котрім місці”, “Лайка не бійка, в боку не болить” тощо. Послуговуються ним, коли йдеться про родинні зв’язки: “Були, правда, дядьки та тітки з материного боку” (Панас Мирний”). У книжних стилях усталилися стандартизовані словосполучення зі згаданим іменником: лицьовий, зворотний, тіньовий, матеріальний, позитивний бік, бути на чийомусь боці, хитатися в бік кого (чого). Досить активна синтаксична конструкція з одного боку, з другого (а не з інш Іменник сторона трапляється в літературній мові значно рідше: слабка сторона твору, моє діло сторона (але невдало: притулити до лівої сторони грудей, повернути в сторону, прихилити на свою сторону, є й інша сторона питання – тут доречна лексема бік). Слово сторона, як свідчать приклади з художнього стилю та уснорозмовної практики, синонімічне до іменників місцевість, область, район; край, країна, батьківщина, вітчизна. Рідна сторона, далека сторона, в наддніпрянській стороні. Функціонує воно й у значенні “кружним шляхом, в обхід”. У такому випадку відбувається перехід мовної одиниці з розряду іменників у прислівники, наприклад: “І ця пісня, і дві тополі, і дощик, що насправді йшов стороною, перевернули душу парубкові” (Михайло Стельмах). А ще лексему використовують у офіційних паперах, юридичних документах у складі термінів типу: винна, позовна, потерпіла, зацікавлена сторона, договірні сторони, дебати сторін, супротивні сторони. Таке слововживання вказує на те, що під стороною мають на увазі особу (групу осіб, організацію), яка протиставляється іншим. Неправильним є вживання сторона в значенні “погляд, розуміння”: “З фінансової сторони ті підприємства не рентабельні” (з газети). Літературна норма вимагає поставити тут іменник погляд: “З фінансового погляду...” Є труднощі у виборі прикметників однобічний – односторонній, всебічний – всесторонній. Якщо йдеться про вуличний рух транспорту, застосовуємо вислови однобічний рух, двобічний рух. Коли укладають договір, готують відповідні документи, мовиться про двосторонню угоду, двосторонні чи односторонні вимоги.


Уроки державної мови (з газети «Хрещатик») 

skip_previousБІБЛЕЙСЬКИЙ, БІБЛІЙНИЙ, МІЛІЦІЙНИЙ, ПОЛІЦІЙНИЙ, МІЛІЦЕЙСЬКИЙ, ПОЛІЦЕЙСЬКИЙБІЛЕТ, КВИТОКskip_next

Смотреть что такое "БІК, СТОРОНА" в других словарях:
T: 0.023716566 M: 19 D: 0