АБОНЕМЕНТ, АБОНЕНТ

У нашій мові є велика група слів, близьких за звуковим складом і вимовою, але різних за значенням і написанням. Це так звані пароніми: абонемент-абонент, афект-ефект, линути-ринути, мимохідь-мимохіть, талан-талант і под. (про деякі з них ми згадували в попередніх “Уроках...”). Щоб не плутати їх у вживанні, треба знати, що виражає кожна з таких лексем. Наприклад, абонемент – то право користуватися, за плату або безплатно, чим-небудь (місцем у театрі, на стадіоні, книжками в бібліотеці тощо) протягом певного часу, а також документ, який посвідчує це право. Читацький абонемент, абонемент на футбольні матчі сезону. Абонементом називають і відділ у бібліотеці, й замовлення та одержання для читачів літератури з інших книгозбірень. Міжбібліотечний абонемент. Абонент – той, хто послуговується абонементом. Найчастіше це слово вживають на позначення особи або установи, на ім’я якої оформлено телефон, закріплено той чи той номер. “Телефонний комутатор має сигнальне обладнання, що дає можливість диспетчерові бачити і чути, який з абонентів викликає його для телефонних переговорів” (з журналу).

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик») 

T: 0.05230017 M: 1 D: 1