ВІДТИНОК, ВІДТІНОК

відтинок – відтінок Часом ці іменники вважають за синоніми і взаємозамінюють їх на письмі. Але робити цього не слід. Бо відтинок – то частина простору або часу; відрізок. “Коли в’їхали в ліс, через який проходив найнебезпечніший відтинок шляху кілометрів на півтора, сонце зайшло” (Василь Козаченко). А відтінок – різновид кольору, явища, значення (у мовознавстві); додатковий вияв почуття, настрою. “Барва її лиця була й тепер рум’яною, зостався й досі легкий відтінок слонової кості в загорілім обличчі” (Леся Українка).

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик») 

ВІДЦЕНТРОВИЙ, ЦЕНТРОБІЖНИЙ →← ВІДТІК КАПІТАЛУ

T: 0.11800663 M: 3 D: 3