ВІДСТОЮВАТИ, ОБСТОЮВАТИ

коли обстоювати, а коли відстоювати Обстоювати – захищати, доводити, аргументувати думку, погляд, ідею, наполягати на чомусь. “Обстоювати існування заповідника Андрію Тобілевичу в столиці допомагав Максим Рильський” (Терень Масенко), “Як завжди, він і тепер... обстоював погляд, що земля має належать до тих, хто її обробляє” (Михайло Коцюбинський). Це дієслово переважно вживають у недоконаному виді. Коли ж ідеться про завершену дію, доцільніше замість обстояти застосовувати відстояти. “Зуміли до кінця використати свій досвід, вчасно відстояли, підтримали дитячу чистоту й непорочність...” (Олесь Гончар). Відстоювати – активно боротися, захищати щось у відповідь на несправедливі, неправомірні дії іншої сторони. Вживається зі словами: вчення, думка, інтереси народу, мир, незалежність, погляди, правда, проект, свобода, честь та ін. “На засіданні міжнародної комісії наша делегація відстояла свій проект резолюції” (з газети).

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик») 

ВІДСТУПАТИ НАЗАД, БАЧИТИ СНОВИДІННЯ, ПЕРША ПРЕМ’ЄРА, СУМНЕ ФІАСКО, ТАВТОЛОГІЯ, ПАМ’ЯТНИЙ СУВЕНІР, СУВЕНІР НА ПАМ’ЯТЬ, ПЕРШИЙ ДЕБЮТ, ВЕЛИЧЕЗНА МАХИНА, СМІЛИВИЙ РИЗИК, ВІДДАВАТИ НАЛЕЖНУ ДАНИНУ, СОВАТИ СВОГО НОСА, ДІЛИТИСЯ СВОЇМИ ДУМК →← ВІДСЛІДКУВАТИ

T: 0.108411746 M: 3 D: 3