ЩАСТИТИ, ТАЛАНИТИ, ВЕЗТИ

щастити – таланити – везти Якщо людина має несподіваний успіх у якійсь важко розв’язуваній справі, кажуть, що їй щастить, таланить (фортунить). “На літературному полі мені щастить” (Михайло Коцюбинський); “Був (Довбуш) дуже веселий, бо таланило йому дивовижно” (Володимир Гжицький). В усному мовленні досить поширене використання в цьому значенні дієслова везти. “Дивись, як повезло: виграв у конкурсі “Фортуна” автомобіль” (з живих уст). В останні десятиріччя воно витискує з ужитку свої синоніми. Тим часом у словах щастити і таланити прозоріша семантика (від щастя, талан – щаслива доля), і саме через це ними треба послуговуватися ширше. Таланити давно притаманне українській мові, раніше досить часто вживалося, тож немає підстав і рації відмовлятися від нього тепер. А про щастити й казати годі. Щодо дієслова везти, то основне його значення – “переміщати щось транспортним засобом” (“Порадилися разом, і Прокіп повіз продавати пшеницю”, Михайло Коцюбинський). Чому б не залишити йому тільки це значення, а в інших випадках вживати лексеми щастити, таланити. Ці дієслова мають семантичний відтінок “сприятливий збіг обставин, незалежний від дій, намагань, прагнень людини”. Якщо ж ідеться про досягнення позитивного результату внаслідок власних активних дій, а не щасливого випадку, можна вживати слово вдаватися (вдатися). Наприклад: “Після багатьох спроб ученому, нарешті, вдалося одержати речовину, яку він так довго шукав” (з журналу).

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик») 

ЩЕ, ЗНОВУ, ПРОДОВЖУВАТИСЯ, ВІДБУВАТИСЯ, ЙТИ, ТОЧИТИСЯ, ТРИВАТИ →← ЩІЛЬНИЙ, ТІСНИЙ

T: 0.11448036 M: 3 D: 3