СКАРБ, МАЙНО

скарб – майно Українське слово скарб (рос. сокровище) означає “коштовності; речі надзвичайно великої вартості”. “Усі скарби з своїх скарбниць оддав би (Саїд) за волю” (Іван Нечуй-Левицький), “Черевань доскочив собі незчисленного скарбу” (Панько Куліш). Часто цей іменник уживають у нас і переносно. “В свій дитинний вік відрадний Носив я в серці скарб чуття” (Микола Зеров). Похідні – скарбниця, скарбівня, скарбник, скарбничий, скарбовий і т. ін. Відповідниками російського скарб в українській мові є “господарські речі, пожитки, майно”. “Нещасний Гельє зв’язав у вузлик своє майно і вибіг з хати на вулицю” (Михайло Коцюбинський). Отже, коли йдеться про предмети домашнього вжитку, доречні слова майно чи пожитки, а не скарб.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик») 

СКВАЖИНА →← СКАЗАТИ, МОВИТИ, ГОВОРИТИ, КАЗАТИ

T: 0.148524644 M: 3 D: 3