ПОРОК, ВАДА

порок чи вада? У масовій свідомості побутує назва хвороби порок серця. Але це не одна якась конкретна недуга, а загальне означення вад серця. Лікують природжені й набуті вади. Серед них розрізняють клапанні, ревматичні, органічні, декомпенсовані. Закономірно постає питання: чи можлива взаємозаміна лексем порок і вада? З огляду на зміст, що його передають згадані іменники, слово вада однозначніше й конкретніше. “Найбільша вада штучних, а головне, синтетичних тканин – негігієнічність, некомфортність” (з журналу). Іменник порок, як правило, негативно характеризує осіб (риси поведінки, фізичні дані, умови і спосіб життя й т. ін.): “Його (Нерона) душа – ціла клоака всяких пороків, які могли зустрітися серед роду людського” (Михайло Слабошпицький). У сучасній мовній практиці трапляються випадки ненормативного вживання лексеми порок у значенні “вада, недолік”. “Контейнер (технологія товароруху із застосуванням тари обладнання) допоможе торгівлі викоренити пороки, котрі давно набридли, – обмірювання, обважування, обрахування” (з газети). У таких випадках варто дотримуватися літературної норми і відповідно послуговуватися словами вада, недолік. Що ж до терміна порок серця, то, на думку лінгвістів, впадає у вічі небажана синонімія першого слова з розмовним порок, через що вислів сприймається як калька з російської мови. Тому замість порок серця краще ставити вада серця. “На початку нашого століття фахівці були безпорадні перед ревматичною клапанною вадою серця” (з газети).

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик») 

ПОРСКАТИ, ПОРСЬКАТИ →← ПОРОЗУМІННЯ, РОЗУМІННЯ

T: 0.135956716 M: 3 D: 3