ПОЛЯ, БЕРЕГИ, КРАЇ, КРИСИ

поля – береги – краї – криси Білі краї книжки чи зошита звуться береги, а не поля, як дехто вважає. "Одну по одній перегортав сторінки. Плями на берегах таїли в собі приємні і неприємні згадки" (Натан Рибак). Лексемою береги іноді позначають краї чогось, наприклад: "Пофарбовані в біле береги тротуарів здавалися примарною стрічкою" (Олесь Донченко); часом цей іменник відповідає російському кайма: "... Одарка мережила крайки, Маланка гаптувала береги" (Кость Гордієнко). Помиляються ті, хто називає краї капелюха, бриля полями: "Поля його капелюха намокли від дощу й сумно звисали". По-українському вони звуться криси: "Солом'яний бриль широкими крисами ховав од сонця його смагляве обличчя" (Юрій Яновський). Від цього слова походить карпатська крисаня – капелюх з розлогими крисами. "На нім крисаня аж горить" (Микола Шеремет). Буває, що слово криси виступає синонімом іменника краї: "Синє полум'я хитнулось, хлюпнуло в чорні криси цистерни" (Михайло Коцюбинський).

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик») 

ПОМІНЯНО ЗАКОН →← ПОЛУЧКА, ВРЕМ’ЯНКА, ГРУЗ, ГРУЖЧИК, ПРОРАБ, УГОЛЬНИК, ЗАПЧАСТІ, КАМЕНЩИК, ВОЛОКИТА, ПОВОД, КРИША, КРАНОВЩИК, ЗАГОТОВЩИК, ЗАКРОЙЩИК, ОТВЬОРТКА, ДОВІРЕНІСТЬ, НАЛАЖЕНИЙ, БУВШИЙ, КРАСИТИ, ЗВЕРХ ПЛАНУ, СТОЛОВА, ЇДАЛЬНЯ

T: 0.113884659 M: 3 D: 3