БАТЬКІВ, БАТЬКІВСЬКИЙ

батьків – батьківський Батьків – присвійний прикметник від іменника батько, тобто такий, що належить батькові. “Кожний батьків докір здавався йому тепер удвічі важчим” (Іван Нечуй-Левицький). Батьків голос, батьків лист, батькові колеги, батькові ордени. Батьківський – передусім прикметник від слова батьки (батько й мати), належний батькам. Батьківський комітет, батьківські збори, батьківська оселя, батьківський поріг. Батьківський – прикметник і від батька, коли йдеться про обов’язки, почуття, ставлення до рідних дітей, властиві чоловікам. Батьківська любов, батьківські клопоти. “Тепер би треба описати Евандра батьківську печаль І хлипання всі розказати, І крик, і охання, і жаль” (Іван Котляревський). Лексему батьківський використовують також переносно, щоб передати значення “дбайливий”, “доброзичливий”. “За плечі рукою обняв його (Сергійка) кулеметник і любовно, з батьківською ласкою глянув на хлопця” (Андрій Головко). Поширеним відхиленням від стилістичної норми є використання прикметника батьківський із значенням присвійності. Батьківський (треба: батьків) костюм, батьківські (треба: батькові) вуса. Щоб довести помилковість такого вживання, зробимо мовний експеримент: замінимо слово батько іменами Степан, Олександр. Хіба можна сказати: “Степанівська сорочка” або “Олександрівське пальто”? Українською мовою це звучить неприродно; інша річ – Степанова сорочка, Олександрове пальто.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик») 

БАЧАЧИ – БО БАЧАТЬ, ПЛАЧУЧИ – БО ПЛАЧУТЬ, СИДЯЧИ – БО СИДЯТЬ, СВИСТЯЧИ – БО СВИСТЯТЬ, СЯ, СЬ, БАВЛЯЧИСЬ, ЗМАГАЮЧИСЬ, СМІЮЧИСЬ, УМИВАЮЧИСЬ, КОХАЮЧИСЯ, УТІШАЮЧИСЯ, ДІЄПРИСЛІВНИКИ: ПЕРЕВІРЯЮЧИ НАПИСАНЕ →← БАТАЛІСТ, БАТАЛЕР

T: 0.120131732 M: 3 D: 3